- лукавити
- [лука/виетие]
-а/ўл'у, -виеш, -а/ўл'ат'; нак. -а/ў, -а/ўтеи
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
лукавити — влю, виш; мн. лука/влять; недок. Хитрувати, приховуючи правду … Український тлумачний словник
лукавити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
жвиндіти — дю/, ди/ш, недок., зах. Хитрувати, лукавити … Український тлумачний словник
лицемірствувати — ую, уєш, недок., зах. Лукавити … Український тлумачний словник
політикувати — у/ю, у/єш, недок., розм. Вести розмови на політичні теми. || Хитрувати, лукавити … Український тлумачний словник
лицемірити — (діяти лицемірно, виявляти нещирість), кривити душею (серцем), фальшувати, фальшивити, фарисействувати; лукавити (хитрувати, приховуючи правду); хитрувати, крутити хвостом (виявляти хитрощі) … Словник синонімів української мови
хитрувати — 1) (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, обманним шляхом), хитрити, лукавити, крутити, вихляти, маневрувати, мудрувати, комбінувати, викручуватися, у[в]даватися до хитрощів, крутити хвостом, лисичити, політикувати 2) див.… … Словник синонімів української мови